Перше - перевести спілкування з банком у офіційний письмовий порядок. Це створює доказову базу по можливих майбутніх судових спорах.

У письмовому зверненні в банк необхідно вказати вимогу повернути суму вкладу з нарахованими відсотками та підставу для повернення грошей з посиланнями на положення депозитного договору і законодавства.

Обов´язок банку повернути депозит міститься в ч.2 ст. 1060 Цивільного кодексу України. Згідно нього за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов´язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є малозначимою.

Це означає, що якщо навіть у депозитному договорі містяться положення, які обмежують можливість дострокової видачі вкладу, банк все ж зобов´язаний видати такий внесок. Визнавати такі умови недійсними в суді не вимагається.

Банк, в частині депозитів, керується Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особам, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 р. N 516.

У пункті 3.3 цього положення говориться, що повинен зробити банк у разі невиконання або неналежного виконання банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу або його частини. Так, банк зобов´язаний прийняти вимогу клієнта, поставити на ньому дату отримання, підпис уповноваженої особи, відбиток штампа банку. Крім того, банк зобов´язаний видати фізичній особі письмове повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги, де вказати причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, ПІБ уповноваженої особи та відбитку печатки банку.

Обов´язково вимагайте від банку видачі вищевказаного повідомлення про невиконання вашої вимоги по депозиту.

Ваша вимога про видачу депозиту для банку є платіжним документом, який він зобов´язаний виконати в строк, встановлений депозитним договором.

Якщо ж такий строк не встановлений, він визначається загальними положеннями законодавства та згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України складає 7 днів.