Положення договору про віднесення майна, придбаного до шлюбу, до спільної сумісної власності, не суперечать Сімейним кодексом, виходячи з свободи договору

На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 28 січня 2015 було розглянуто справу № 6-230цс14 про визнання шлюбного договору недійсним та визнання майна особистою приватною власністю.

Роз'яснено, що поряд з нормативним регулюванням правовідносин подружжя (чоловіка і жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь-якому іншому шлюбі) щодо майна, придбаного до шлюбу або під час шлюбу (ст.ст. 57 , 60, 61, 62 Сімейного кодексу) закон в ст.ст. 7-9, 64, 74, 93-97 СК передбачає можливість договірного регулювання цих правовідносин.

Ст. 97 СК надає подружжю право визначати в шлюбному договорі правовий режим майна, придбаного до або під час шлюбу, і не містить заборон чи обмежень цього права.

Встановивши, що правовідносини сторін і правовий режим спірного майна врегульовані сторонами в шлюбному договорі, суд обґрунтовано, виходячи з принципу свободи договору (ст. 8 СК, ст.ст. 6, 627 ЦК) застосував до цих правовідносин норми шлюбного договору, а не загальні норми СК.

Категорія «надзвичайно невигідне матеріальне становище» як одне з обмежень змісту шлюбного договору, вжита в частині 4 ст. 93 СК, має оцінний характер і підлягає доведенню стороною відповідно до частини 3 ст. 10 ГПК.